День наро́дження, народи́ни — це день, коли народилась певна особа, від цього дня починається відлік віку цієї особи.

І ми сьогодні відсвяткували

народження нашої родини - нашого  5 Б класу!

Літопис нашого класу розпочато!

Ура-а-а-а!

Коли саме виникла традиція святкувати дні народження невідомо. Письмові джерела вказують, що ще в Стародавньому Римі відбувалися святкування днів народжень. Також кілька згадок про святкування є в Біблії.

Ряд дослідників вважають, що святкування днів народжень раніше носили релігійно-культовий характер. Спільне святкування в колі друзів захищало народженого в цей день від зла і злих духів.

Звичай запалювати свічки зародився у греків… Круглі паляниці з запаленими на них свічами клали на жертовник в храмах Артеміди в день її народження.

 

А що ви знаєте про це свято? Ото ж знайомтесь:

Почнемо із походження свята, яке ми називаємо днем народження. Виявляється, що ще в Давньому Єгипті існувала традиція святкування, однак таке дійство могли дозволити собі лише фараони й царі. Зате день народження вони робили з розмахом! Окрім всіляких напоїв і наїдків, видатні люди Єгипту запрошували на свято слуг і рабів, а також проявляли неабияку милість — випускали в цей день ув'язнених.

Вражають своїм умінням святкувати греки. Право на день народження у Греції мав лише глава сім'ї — чоловік, батько, а жінки з дітьми залишалися осторонь.

Християни, на відміну від єгиптян і греків, взагалі не святкували днів народжень. Вважалося, що світ — місце для скорботи й печалі, тому радісною новиною є не народження, а позбавлення від гріхів. Згодом таке бачення набуло м'якшого втілення, і, починаючи з XII століття, дні народження, як чоловіків, так жінок і дітей, почали святкуватися.

Винахідниками дитячих днів народжень стали німці. У них існувала традиція, за якою потрібно було розбудити на світанку дитину й подарувати пиріг. Свічок мало бути стільки, скільки років виповнилося. Пиріг не різали одразу, а чекали, доки малюк загадає бажання й задує усі свічки. Бажання обов'язково здійсниться, якщо про нього нікому не казати.

Ми, до речі, теж загадали бажання 

та задули свічку! 

На щастя!

Тягати за вуха, як виявилося, — це стародавній звичай. Наші предки думали, що такі «вправи» допоможуть відігнати злого духа. В Англії іменинника беруть за руки-ноги і підкидають стільки разів, скільки виповнилося винуватцю свята, та ще й додають рік на щастя. В Ізраїлі, той, у кого день народження, може відчути себе королем чи королевою. Спитаєте, чому? Вся справа в тому, що іменинника піднімають угору разом зі стільцем. Дотепні канадці мастять кінчик носа маслом, щоб невдачі хапали за слизький ніс і тікали.

А за славнозвісний гімн дня народження «Happy birthday to you» нам слід дякувати сестрам-вчителькам із Кентуккі. Адже вони у 1893 році склали пісню, якою вітали іменинників із днем народження. На сьогодні, як свідчить Книга рекордів Гіннеса, — це найпопулярніша пісня у світі!

Африканські країни багаті на свої ритуали. Так, діти, які досягнули певного віку, щоб потрапити у плем'я, мусять пройти випробування. До того ж, африканці вельми скупі на дні народження. Для прикладу, члени одного з африканського племені святкують власний день не частіше, ніж раз на вісім років!

Українці теж не стояли осторонь, коли всі інші народи дружно складали звичаї до дня народження. Тому, завдячуючи нам, з'явилася традиція дарувати торти. У давнину українці випікали короваї, але до нас цей обряд прийшов трохи «осучасненим». Замість короваю в наші часи печуть смачні тортики.

В ряді земель України, зокрема в Галичині та серед української діаспори збереглась традиція на дні народження або іменинах виконувати святкову пісню «Многая літа».

Традицію запалення та задування свічки ми

 повторимо в цьому році ще 35 разів!!!

 Адже саме 34 учні + 1 класний керівник))) 

є в нашій родині!

А сьогодні ми привітали Мишка Мироненко! Здоров'я, радості та успіхів тобі!!!